Лист-звернення дитини до батьків
Не псуйте мене. Я чудово знаю, що
я не повинен отримувати всього, про що прошу. Я просто перевіряю вас. Не
бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені
знати міру і місце.
Не застосовуйте силу по
відношенню до мене. Інакше це навчить мене вважати, що сила — це все, що має
значення.
Не давайте марних обіцянок. Це
підірве мою довіру до вас.
Не піддавайтеся на мої
провокації, коли я говорю і роблю речі, які засмучують вас. Інакше я знову
намагатимуся добитися такої «перемоги».
Не засмучуйтеся, якщо я говорю,
що не люблю вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили по
відношенню до мене.
Не примушуйте мене відчувати себе
малюком. Я компенсую це тим, що поводитимуся так, ніби я — «центр Всесвіту».
Не робіть для мене і за мене те,
що я можу зробити сам. Якщо це відбудеться, я вимагатиму, щоб ви обслуговували
мене завжди.
Не звертайте уваги на мої
безглузді витівки. Ваша підвищена увага допоможе їх закріпити.
Не робіть мені зауваження у
присутності інших людей. На зауваження я реагуватиму лише наодинці, без
сторонніх.
Не намагайтеся мене повчати в
конфліктній ситуації. Я все одно нічого не почую, а якщо почую, то не стану
реагувати. Поговоріть зі мною тоді, коли ваш гнів поступиться місцем здоровому
глузду.
Не намагайтеся мене весь час повчати.
Ви здивувалися б, дізнавшись, як добре я знаю, що таке «добре» і що таке
«погано».
Не примушуйте мене вважати, що
помилки, зроблені мною, це — злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не
вважаючи при цьому, що я ні на що не здатний.
Не прискіпуйтеся до мене і не
бурчіть. Інакше мені доведеться прикинутися глухим, щоб якось захиститися.
Не вимагайте від мене пояснень з
приводу моєї поганої поведінки. Я, дійсно, відразу не зможу її пояснити.
Я спробую сам собі і вам пояснити свою поведінку, але на це треба час. Не
забудьте, що я розвиваюся, а значить, експериментую. Таким чином я вчуся.
Примиріться, будь ласка, із цим. Не оберігайте мене від наслідків моїх вчинків.
Мені необхідно вчитися на власному досвіді.
Не відмахуйтеся від мене, якщо я ставлю вам прямі запитання. Інакше раптом
можете виявити, що я перестав вас питати і шукаю потрібну інформацію там, де
мені її пропонують.
Школи не вважайте, що вибачитися
переді мною — нижче за вашу гідність. Ваше чесне вибачення і визнання своїх
помилок викликає у мене теплі почуття до вас.
Ніколи не стверджуйте, що ви досконалі і непогрішимі.
Не турбуйтеся про те, що ми проводимо дуже мало часу разом. Варто
потурбуватися про те, як ми з вами його проводимо.
Не дозволяйте моїм страхам порушувати у вас тривогу. Інакше я дійсно
злякаюся. Демонструйте мені вашу мужність і хоробрість.
Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння і підтримка.
Ставтеся до мене так, як ставитеся до своїх друзів. Я теж хочу бути вашим
кращим другом.
Не забувайте, ваші добрі думки і теплі побажання, які ви даруєте мені,
згодом повернуться до вас сторицею.
Пам’ятайте, що у вас є найбільше диво на світі.
Це диво я — ВАША ДИТИНА!
Пам’ятка батькам обдарованих дітей
v Підтримуйте здібності дитини до
творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки
творчих спроб дитини.
v Будьте терпимі до несподіваних ідей,
поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання,
навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
v Залишайте дитину одну і
дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки
може обмежити творчість.
v Допомагайте дитині формувати її
систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона
могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
v Допомагайте дитині задовольняти
основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними
потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
v Допомагайте дитині долати
розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого
ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
v Поясніть, що не на всі запитання
дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку
дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не
відкидаючи своїх ідей.
v Допомагайте дитині цінувати в
собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі
пристойного.
v Допомагайте дитині глибше пізнати
себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і
зробити зрозумілою для оточення.
Пам'ятка батькам
«Діти. Інтернет. Мобільний зв'язок»
Змістом
державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних
правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на
інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному,
інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (т.. 5 Закон України
„Про захист суспільної моралі”).
З метою
реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної
моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного
характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і
порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту
суспільної моралі (далі – Національна комісія).
Відповідно до
статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є
постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє
відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним
за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності
суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи
еротичного характеру.
Відповідно до
статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у
будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються.
Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер,
встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері
культури та мистецтв.
Виробництво та
обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить
елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання
обмежень, встановлених законодавством.
Мобільний
телефон та порнографія.
Порнографія стає
одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла
розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для
дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що
приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають
десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”.
На території
СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше
третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою
популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком.
Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому
аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь
та діти.
Діти в Інтернет
Проблема безпеки
дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може
заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що
підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а
не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу
ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та
своїх товаришів.
Що
роблять підлітки в он-лайні
В он-лайні
підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями,
електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів
підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет.
Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які
теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що
виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри,
еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається
розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе
за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.
Як
забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет
Пропонуємо
декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
·
розміщуйте комп’ютери з
Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;
·
поговоріть зі своїми дітьми про друзів,
з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і
чим захоплюються;
·
цікавтесь які веб сайти вони відвідують
та з ким розмовляють;
·
вивчіть програми, які фільтрують
отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в
Windows*;
·
наполягайте на тому, щоб ваші діти
ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого
відома;
·
навчіть своїх дітей ніколи не надавати
особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних
реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
·
контролюйте інформацію, яку завантажує
дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
·
цікавтесь чи не відвідують діти сайти з
агресивним змістом;
·
навчіть своїх дітей відповідальному та
етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу
для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
·
переконайтеся, що діти консультуються з
Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або
продаж через Інтернет мережу;
·
інформуйте дітей стосовно потенційного
ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
·
розмовляйте як з рівним партнером,
демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи
ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного
впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки
осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань,
розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину
правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації. Та найголовніше,
дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до
комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте.
Дитина повинна Вам довіряти.
ВИСЛОВИ, ЯКІ
ХОТІЛА Б ПОЧУТИ ВАША ДИТИНА:
«Ти мені дуже
допоміг!» «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»
«Я подумала, а
що як нам зробити отак… Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але
вона робить трохи інакше…»
«Я тебе так
люблю… Ти нам дуже потрібна…»
«Ми з татом
хочемо, щоб … , тому, що….»
«Я в тебе вірю…»,
«Подумай ще раз,… я теж колись зробила таку саму помилку…»
«Якщо вчителька
саме так просила написати, то звичайно, звісно ж…»
«А ти подякувала
Сергійкові за фарби ?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу…. Я зробила
б так…»
«Колись давно я
теж була у схожій ситуації… Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити…»
«Давай з татом
порадимося… Разом ми вигадаємо найкращий вихід…»
«Мені було б
приємно, якби ти… А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»
«У тебе сьогодні
такий войовничий настрій… То може оголосимо війну бруду й пилу … Допоможеш мені…»
«В тебе таке
непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався. Але додавши ще й
охайності, вийде ідеально… Що, як ми зробимо так…»
«Пам'ятаєш, як
минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб
я тебе похвалила…»
ВИСЛОВИ, ЯКИХ
НІКОЛИ НЕ ПОВИННА ЧУТИ ВАША ДИТИНА:
«Підеш в школу,
– ще довідаєшся», «Може там з тебе людину зроблять»
«Мені такий
хлопчик (таке ледащо…) не треба …!»
«Вчитель не
такий», «Клас не підходящий, – не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше,
ніж та (якась!)»
«Перестань! Сядь
і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»
«Дай здачі, чого
сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта…»
«А чого від
нього чекати гарного? Він же…»
«То й що, що
вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу…», «Хай собі каже вчителька, а в
нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку… Ще чого!..»
«І що ти за
дитина така! Он у інших діти як діти…»
«Поклади на
місце! Пам'ятаєш, як минулого разу… Втомилася я вже прибирати після тебе…»
«І коли ти вже…
До тебе треба п'ять няньок, щоб витримати…», «Скільки це може продовжуватися…»
«Ти в мене
найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка… Ніколи нічого в неї нема: ні фарб,
ні клею.. Не дружи з нею…».
Десять
кроків, щоб стати кращими батьками
Крок 1 Любов є
найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної
поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у
собі, викликає почуття власної гідності.
Крок 2.
Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона
робить, відчуває.
Крок 3. Всі
взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують
певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей.
Пам`ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом
пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються
більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
Крок 4. Сміх
допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають надто серйозними.
Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі
моменти і дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
Крок 5.
Намагайтеся побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття.
Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався
Вам світ дорослих, коли з Вами поводилися несправедливо.
Крок 6. Хваліть
і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре. Заохочуйте
її докладати зусиль до цього. Хваліть за хорошу поведінку.
Крок 7. Поважайте
свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у
прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки
дитини. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви
сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили щось неправильно по
відношенню до дитини.
Крок 8. Плануйте
розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо
дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
Крок 9. У кожній
сім`ї є свої правила. Будьте послідовним в їх дотриманні і намагайтеся виявляти
певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути
введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
Крок 10. Не
забувайте про власні потреби. Коли батьківство починає надто нагадувати важку
працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі.
Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте
контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити
її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
РЕКОМЕНДУЄМО
БАТЬКАМ
Радійте вашому
сину, дочці.
Розмовляйте з
дитиною турботливим, підбадьорливим тоном.
Коли дитина з
вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи.
Встановіть чітко
визначені вимоги до дитини.
У розмові з
дитиною називайте якнайбільше предметів, їхніх ознак, дій з ними.
Ваші пояснення
повинні бути простими і зрозумілими.
Говоріть чітко,
ясно.
Будьте терплячі.
Спочатку
запитуйте «Що», а потім «Навіщо і чому».
Щодня читайте
дитині й обговорюйте прочитане.
Заохочуйте в
дитині прагнення ставити запитання.
Заохочуйте
цікавість, допитливість і уяву вашої дитини.
Частіше хваліть
дитину.
Заохочуйте ігри
з іншими дітьми. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження, про які
вона могла б розповісти.
Намагайтеся, щоб
дитина разом із вами щось робила вдома.
Збирайте диски
із записами улюблених пісеньок, віршів, казок та мультфільмів дитини: нехай
вона слухає і дивиться їх знову і знову.
Намагайтеся
виявити цікавість до того, що їй подобається робити (колекціонувати, малювати і
т.д.)
Регулярно водіть
дитину в бібліотеку.
Будьте прикладом
для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви одержуєте від читання газет,
журналів, книг.
Не втрачайте
почуття гумору.
Грайте з дитиною
в різні ігри.
Чимось
займайтеся разом усією родиною.
Допоможіть
дитині вивчити її ім’я, прізвище, адресу.
НЕ
РЕКОМЕНДУЄМО
Не перебивайте
дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не
закінчила розповідати, — іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало
цікавить те, про що вона говорить.
Не ставте
занадто багато запитань.
Не примушуйте
дитину робити те, до чого вона не готова.
Не змушуйте
дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена.
Не вимагайте
занадто багато — пройде чимало часу, перш ніж дитина привчиться самостійно
прибирати за собою іграшки чи упорядковувати свою кімнату.
Не слід постійно
виправляти дитину, постійно повторюючи: «Не так, перероби».
Не говоріть: «Ні,
вона не червона», краще скажіть: «Вона синя».
Не треба
критикувати дитину віч-на-віч, тим більше не слід цього робити в присутності
інших людей.
АНКЕТА
«ГОЛОС БАТЬКІВ»
Мета: через
батьків зібрати й уточнити більш докладні відомості про учнів: їх ставлення до
школи, пріоритетність тих чи інших навчальних дисциплін, взаємини з однолітками
та педагогами; виявити вплив батьків на своїх дітей.
Анкета призначена для батьків підлітків.
Хід
анкетування
При анкетуванні батьків (на
батьківських зборах) важливо на початку вказати мету анкетування і показати
можливість використання результатів анкети в роботі з підлітками.
1. З яким настроєм Ваш син (донька) йде до навчального закладу?
2. З якими труднощами стикається в навчальному
закладі Ваш син (донька)?
3. Чи бувають у нього труднощі у спілкуванні з
однокласниками, вчителями?
4. Чи є в нього друзі в класі? Чи знаєте Ви про
них?
5. Чи надаєте Ви своїй дитині допомогу в
підготовці до занять, у вирішенні конфліктів
і т. п.?
6. Назвіть найкращі якості сина (доньки).
7. Які риси характеру сина (доньки) Вас
засмучують?
8. Чи завжди збігаються думки в родині з питань
виховання сина (доньки)?
9. Чи могли б Ви поділитися досвідом виховання в сім'ї?
Анкета «Батьки і діти»
1.Чи знаєте ви здібності своєї дитини?
Ні – 0
Намагаюся взнати - 3
Так - 5
2. Чи вирішуєте разом із дитиною її особисті
проблеми?
У дитини проблем не буває – 0
Навряд чи – 3
Думаю, що так - 5
3. Що ви можете сказати про темперамент своєї
дитини?
Нічого – 0
Подібний до мого – 3
Знаю і зважаю на нього - 5
4. Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї
дитини (поставу і т.п.)?
Не маю часу - 0
Думаю, що так - 3
Вважаю, що це дуже важливо
- 5
5. Музика, образотворче мистецтво, художня
література допомагають вихованню в дитини почуття краси, гармонії?
Це марнування часу – 0
Не знаю – 3
Здається, так - 5
6. Якщо дитина вчинила негарно, чи розумієте ви, що
це може бути результатом вашого неправильного виховання?
Цього не може бути -
0
Не знаю - 3
Можливо - 5
7. приходячи з роботи у розлюченому стані, ви часто
вихлюпуєте свій гнів на дитину?
Так - 0
Не замислююся над цим - 3
Намагаюся контролювати свої
емоції і залишати за дверима домівки проблеми, які стосуються роботи - 5
8. Якби вам запропонували цікаву подорож, чи взяли б
ви з собою дитину?
Люблю відпочивати на самоті
- 0
Не знаю - 3
Обов’язково, якщо це було б
можливо - 5
9. Якщо вчитель нарікатиме на вашу дитину, ви зразу
розлютитесь?
Так - 0
Дивлячись за що - 3
Вислухаю дитину і постараюсь
розібратись у суті речей - 5
10. Як ви вважаєте: дитина скоріше прислухається до
вашої думки, ніж до думки когось іншого (свого товариша)?
Гадаю, що ні – 0
Безперечно - 3
Гадаю, що моя думка має для неї
вагу – 5
Підрахуємо бали
0 – 20. Батьки
мають приділяти своїм дітям якомога більше уваги.
21 – 35. Батьки
звертають увагу на проблеми своїх дітей, але повністю вирішувати їх не мають
або можливостей, або знань, або часу.
36 – 50. Гарні
стосунки в сім’ї дозволяють спільно розв’язувати проблемні ситуації, прекрасно
розуміти один одного. Але не слід забувати про виховання самостійності і
самодостатності
2 коментарі:
оперативно)))
Дякую за хороші поради
Дописати коментар